Свято-Михайлівська Українська Православна Церква

Великодня проповідь святителя Іоана Золотоустого

Хто благочестивий і боголюбивий,
нехай насолодиться цим прекрасним і світлим торжеством.

Хто слуга вдячний,
нехай увійде з радістю в радість Господа свого!

Хто потрудився, постячись,
нехай прийме нині свою нагороду!

Хто від першої години працював,
нехай одержить справедливу плату;
Хто прийшов по третій годині,
нехай святкує з вдячністю!
Хто прибув після шостої години,
нехай не сумнівається, бо нічого не втратить.
А хто зволікав до дев’ятої години,
нехай приступить без вагання.
Хто прийшов лише в одинадцяту годину,
нехай не боїться свого запізнення.

Бо щедрий Господь приймає останнього, як і першого. Дає спочинок тому, хто прийшов в одинадцяту годину, так само як і тому, хто трудився від першої.

Одному дає, іншого обдаровує.
І діло приймає, і намір вітає.
І вчинок шанує, і бажання хвалить.

Тож увійдімо всі в радість Господа нашого!

Перші й останні, прийміть нагороду; багаті й бідні, радійте разом!
Ревні й недбалі, вшануйте цей день!

Хто постив і хто не постив, радійте нині, бо трапеза рясна! Насолоджуйтесь усі, телець відгодований.

Нехай ніхто не піде голодним; причастіться всі чашею віри. Насолодіться всі багатством Його благості! Нехай ніхто не нарікає на свою вбогість, бо прийшло Царство для всіх.

Нехай ніхто не сумує, що впав знову і знову, бо прощення засяяло з гробу.

Нехай ніхто не боїться смерті,
бо визволила нас смерть Спасителя.
Він знищив її, прийнявши її.
Він зруйнував пекло, зійшовши в нього.
Він засмутив його, давши йому скуштувати Свого тіла.

Ісая провістив це, кажучи: Пекло збентежилось, зустрівши Тебе.

Збентежилось, бо було зруйноване.
Збентежилось, бо було зневажене.
Збентежилось, бо було знищене.
Збентежилось, бо було поглинуте.
Збентежилось, бо було поневолене.

Пекло прийняло тіло, а натрапило на Бога.
Прийняло землю, а зустріло Небо.
Прийняло те, що бачило, а було переможене тим, чого не бачило.

Де твоє жало, смерте?
Де твоя перемога, пекло?

Христос воскрес, і ти, смерте, повалена!
Христос воскрес, і впали демони!
Христос воскрес, і радіють ангели!
Христос воскрес, і життя торжествує!

Христос воскрес, і мертвих немає в гробах;
бо Христос, воскреснувши з мертвих,
став первістком тих, що спочили.

Йому слава і влада на віки вічні. Амінь!

---

Пошкоджена ікона

Митрополит Антоній Блум

Кожен із нас створений за образом Божим
І кожен із нас - немов пошкоджена ікона
Але якби нам дали ікону, пошкоджену часом
Пошкоджену обставинами
Чи знівечену людською ненавистю
Ми б ставились до неї з благоговінням
З ніжністю
Зі зболеним серцем.

Ми б не звертали уваги насамперед
На те, що вона пошкоджена
А на трагедію того, що вона пошкоджена
Ми б зосередились на тому, що залишилось від її краси
А не на тому, що втрачено з її краси

І ось чого ми повинні навчитися
Щодо кожної людини
Якщо ми не побачимо в людині
Красу, яка в ній є
Ми не зможемо нічого їй дати

Людині не допоможеш тим
Що бачиш її вади
Її потворність
Її спотворення
Христос дивився на кожного, кого зустрічав
На блудницю
На злодія
І бачив красу, що там ховалась
Може, вона була спотвореною
Але все одно це була краса
І те, що Він робив -
Він кликав цю красу назовні

Ось чого ми повинні навчитися щодо інших
Але щоб це зробити
Ми повинні спершу мати чистоту серця
Чистоту намірів
Відкритість, якої не завжди вистачає
Щоб ми могли слухати
Могли дивитися
І могли побачити красу, що прихована

У 1939 році, перш ніж вирушити на фронт як хірург французької армії, він таємно склав чернечі обітниці в Православній Церкві. У 1943 році був пострижений з іменем Антоній. Під час окупації Франції нацистською Німеччиною працював лікарем і брав участь у французькому Русі Опору. Після війни продовжував лікарську практику до 1948 року, коли був висвячений на священника і направлений до Британії. У 1957 році хіротонізований на єпископа, а в 1962 - на архієпископа. У 1966 році отримав сан митрополита.

---

Обрано нову Церковну раду

Наша парафіяльна родина зібралася на обрання та приведення до присяги нової Церковної ради Свято-Михайлівської парафії. Вітаємо наших новообраних членів ради:

• Голова: Victoria Pechenizka
• Заступниця голови: Anna Chepyshko
• Секретар: Olga Stetsko
• Скарбник: Lesia Schula-Bobrek
• Заступниця скарбника: Dr. Ann Cholowski
• Староста: Richard Melnyk

Церковна рада відіграє важливу роль у житті нашої парафії. Члени ради працюють разом з о. Стефаном, піклуючись про практичні та організаційні потреби нашої церкви: від утримання нашого прекрасного храму до організації парафіяльних подій та управління фінансами. Це служіння заради парафії, і ми вдячні тим, хто відгукнувся на цей заклик.

Просимо всіх парафіян молитися за нашу нову Церковну раду на початку їхнього служіння. Якщо у вас є ідеї, запитання або ви хотіли б присвятити свій час і таланти на служіння парафії, будь ласка, зверніться до будь-кого з членів ради або до о. Стефана.

---

Вічная пам’ять: Франк Теодор Чоловський

7 травня 1930 – 25 березня 2026

Наша парафіяльна родина з сумом проводжає в останню путь Франка Теодора Чоловського, відданого парафіянина Свято-Михайлівської Української Православної Церкви, який відійшов до Господа 25 березня 2026 року у віці 95 років.

Народжений у місті Carteret, штат New Jersey, Франк служив своїй країні як рядовий першого класу в армії Сполучених Штатів під час Корейської війни, у підрозділі “Triple Nickel Unit” в артилерії. Він отримав медаль і відзнаку за бездоганну службу. Під час одного з найважчих обстрілів Франк втратив більшість друзів зі свого підрозділу. Там, у бункері, під вогнем, він дав обітницю Богу: “Збережи мене, і я служитиму Тобі до кінця свого життя.” Бог почув його молитву. Франк повернувся додому і дотримав цієї обіцянки щонеділі до кінця своїх днів.

Після служби в армії Франк працював судовим приставом у Middlesex County, New Jersey. Він та його кохана дружина Juliana “Julie” Lesky одружилися 25 травня 1957 року в Українській Православній Церкві Святого Димитрія в Carteret, проживши разом 57 років у шлюбі. Він служив у парафії Святого Димитрія як хорист та член церковної ради.

Переїхавши до Флориди, Франк був при нашій парафії з самого початку. Він та Juliana були серед тих, хто приходив рано вранці в неділю, щоб прибрати зал військового об’єднання, де громада вперше збиралася на Богослужіння, підмітаючи після суботніх вечірок перед початком служб. Коли парафія перебралася до невеликої римо-католицької каплиці, а потім, приблизно в 1985 році, коли прибув о. Петлак і була заснована наша власна церква, Франк був там на кожному кроці. Він багато років був головою церковної ради і завжди брав участь у всьому, чим жила парафія. Навіть далеко за дев’яносто Франка можна було побачити в церкві: він лагодив щось, піднявшись на драбину, прибирав територію або займався тим, що потребувало уваги. Він ніколи не чекав, поки його попросять. Якщо щось треба було зробити, Франк вже був там, із засуканими рукавами, наче сама будівля була частиною його родини. Як згадують парафіяни: “Він був великим прихильником церкви і чудовою людиною.” Слова Франка й досі лунають для всіх, хто його знав: “Ніколи не бійся правди.”

За ним сумують його діти: Mark (JD) Cholowski з дружиною Robin (MBA, MPA) та Dr. Ann Marie Cholowski (MD, JD). Доктор Анна несе в собі невтомний дух свого батька; наступного дня після його відходу вона вже о четвертій ранку організовувала нашу великопосну прощу до монастиря. Як сказав їй о. Стефан: “У тебе дух твого батька. Ти просто не здаєшся, чи не так?”

Життя Франка було сповнене служінням: своїй країні, своїй церкві та своїй родині. Нехай його пам’ять буде вічною.

Вічная пам’ять!

Повний некролог

---

Великопосна проща до Монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці

Цієї суботи Доктор Анна вкотре організувала великопосну прощу до Монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці в Reddick, FL. Група парафіян вирушила рано вранці на молитовний день у монастирі, знаходячи духовне оновлення, тишу для роздумів та спілкування під час Великого Посту.

З роками ця проща стала улюбленою традицією нашої парафії. Всі, хто брав участь у цій подорожі, щиро вдячні Доктору Анні, яка жертвує свій час, свою енергію та власні кошти, щоб ця поїздка була можливою для нашої парафіяльної родини. Вона дбає про кожну деталь: від координації раннього виїзду до турботи про кожного учасника впродовж всього шляху. Без її безкорисливої відданості ця проща просто не відбулася б. Нехай Бог благословить її за цю працю любові, і нехай такі прощі й надалі зміцнюють нашу парафіяльну родину.